В Луганске почтили жертв Голодомора ... трижды

26 ноября в Луганске, как и по всей Украине почтили память погибших в Голодомор 1932-1933 годов. Но чествовали по-своему, а вернее, три раза.

Утром в 8 часов к памятному знаку жертвам Голодомора цветы положила областная власть. Председатель Луганской облгосадминистрации Владимир Пристюк, заместитель губернатора Эдуард Лозовский, заместитель главы облсовета Юрий Хунов и заместитель городскому головы Заза Зухбая пришли к памятнику вместе со священниками с УПЦ МП.

Вторыми почтили жертв Голодомора в 10 часов уже традиционно для города Общество «Просвита» и другие организации, которые сразу договорились прийти без организационной символики. Организаторы сразу предупредили, что это не тот день, когда стоит размахивать своими флагами и пропагандировать свою политическую силу. На этот раз совместный молебен возле памятного знака жертвам Голодомора провели священники УПЦ Киевского патриархата и Украинской греко-католической церкви. Организаторы раздавали калину и каравай, а также траурные ленты. Всего на второе мероприятие пришло около сотни людей.

С точки зрения массовости выиграло третье мероприятие, очерченное как всеукраинское, которое прошло в 14 часов. Шествие от центра города к памятному знаку жертвам Голодомора собрало примерно 170 человек, а большое количество флагов превратило мероприятие на открытый митинг. Здесь встретилисьпрактически все оппозиционные партии, и «Свобода», и «БЮТ», и «Фронт перемен», а даже редкая для луганского края «Наша Украина». Поминальную службу провел священник греко-католической церкви, хотя планировалось провести вместе с УПЦ КП, но ее представители на этот раз не явились.

Почему же так получилось, что в день, когда все украинцы должны объединиться общим горем и памятью, отбросив все политические предпочтения и ссоры, мы не можем все вместе в одно время выйти бок о бок и почтить память погибших ? Об этом мы поинтересовались непосредственно у участников акций

Олександр Антонов, учасник двух акций, програмист:

У цей день просто необхідно віддати шану померлим землякам. Мені категорично не сподобалося, що цьогоріч шану загиблим луганці віддавали поокремішньо . Те, що влада, окремо від мешканців це зробила, це в мене не викликає ані здивування, ані якогось осуду. Я з цею владою не хочу виходити разом на її пластмасове "вшанування". Бо ця влада (в силу своєї парт. приналежності і пануючому в ній "світогляду") завжди заперечувала факт Геноциду українців і не трудилася добирати виразів у прагненні образити мешканців Луганська і Луганщини (згадаємо про "больних на голову голодоморцев" з вуст представниці владної коаліції). Стояти поруч з тими, хто себе вже не знає чим відгородити від людей - некомільфо для мешканців Луганська. Я навіть не певен, що хтось знав, про проведення владного "заходу".

А щодо розпорошеності "опозиційного" табору. От це мене зачепило! Я прийшов окрім заходу "Просвіти" також і на захід о 14:00. Відмінність між ними в тому, що на другому було повно орг. прапорів. Моя особиста думка - що це не той день і не той захід, де треба майоріти своїми рекламними банерами. Це людська трагедія, тож треба прийти до людей по-людськи. Знявши з себе всі регалії, відзнаки, банери і орг. прапори. Знаєте, як на мене, якщо ти прийшов вшанувати померлих, то шануй померлих... А якщо ти прийшов "проголосуйте за мене", "ви ж не забудьте, що це ж Я прийшов оце вшанувати", "Я", "Я", "Я"... "Ви ще не встигли забути? Це ж Я"... Так от - це, як на мене - інша задача. Я не проти орг. символіки. Хай вона буде. Але ж не десятками! Один прапор від організації - достатньо, щоб продемонструвати свою присутність і при тому не робити незручності іншим учасникам заходу - не затуляти йому захід стіною банерів.

Ирина Магрицкая, исследователь Голодомору 1932-1933 рр., организатор третей акции, доцент Луганського Восточноукраинського университета им. В.Даля:

Я давно досліджую тему Голодомору у Луганській області, з цього приводу видавала книгу і зробила фільм, який був показаний у Канаді. Тому висунула пропозицію на засіданні Комітету опору диктатурі в Луганську організувати захід вшанування жертв Голодомору і провести його відповідно до загальноукраїнської акції о 14 годині. На цей захід прийшли і студенти, і люди середнього віку, і громадські організації та політичні партії. Щороку у нас влада окремо проводить вшанування жертв Голодомору вранці на 8 чи на 9 годину, а громадськість проводить пізніше. А те, що проведено кілька заходів: влада вранці, «Просвіта» о 10 і ми о 14 годині, я вважаю, що це непогано, тому що цілий день вшановували у Луганську пам’ять жертв Голодомору. На нашій акції я спочатку вважала не варто використовувати прапори політичних партій, але в принципі, можливо, це і непогано, щоб було видно, хто у нас шанує Голодомор. Що партія влади, на жаль, зі своїми прапорами не прийшла, комуністів, які заперечують геноцидний характер Голодомору, теж не було.

Евгения Крикун